- розбушуватися
- див. розбушовуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбушуватися
Смотреть что такое "розбушуватися" в других словарях:
розбушуватися — 1) (про море, річку тощо стати дуже неспокійним, бурхливим), розбурхатися, розходитися, розшаленіти, розшаленітися, розгулятися 2) (почати поводити себе нестримно, виявляючи гнів, роздратування), розходитися, розбуятися … Словник синонімів української мови
розбушуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбуятися — я/ється, док. 1) розм., рідко. Те саме, що розбушуватися 2). 2) Стати бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). 3) Пишно розростися … Український тлумачний словник
розгукатися — I а/ється, док., рідко. Розбушуватися, розігратися (про природу). II а/юся, а/єшся, док., рідко. Те саме, що розкричатися … Український тлумачний словник
розревітися — і розревти/ся, ву/ся, ве/шся, док., розм. 1) Почати ревіти, ревти. 2) перен. Розбурхатися, розбушуватися (про явища природи) … Український тлумачний словник
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
розшаленіти — і/ю, і/єш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися … Український тлумачний словник
розшалітися — і/юся, і/єшся, док., діал. Розбушуватися. || Розлютуватися … Український тлумачний словник
сказитися — скажу/ся, ска/зишся, док. 1) Захворіти на сказ. || рідко. Стати психічно хворим; збожеволіти. 2) Утратити самовладання від гніву, злості та ін.; дуже розгніватися, розлютитися. || Розбушуватися (про море, хвилі і т. ін.). •• Скази/сь (скази/вся… … Український тлумачний словник
розгукатися — дієслово доконаного виду розбушуватися рідко розгукатися дієслово доконаного виду розкричатися рідко … Орфографічний словник української мови
